Тvoemisto з'ясувало, що потрібно для того, аби налагодити ефективну систему оповіщення.

Уявіть собі, що перед сильним буревієм ви отримуєте на смартфон сповіщення про небезпеку з поясненням, чого чекати, і рекомендаціями, як діяти. Тож маєте можливість сховатися від негоди самі або подбати про безпеку дітей. Врешті, закрити вікна в помешканні або перепаркувати авто у безпечніше місце. А ще уявіть, ви отримуєте сповіщення про сильну спеку чи раптовий затяжний снігопад, про вкрадений у вашому районі автомобіль, велосипед чи «екстрено» розриту ділянку магістралі. Ви можете допомогти поліцейським знайти загублену дитину: вам приходить повідомлення, що неподалік від місця, де ви перебуваєте, загубилося дитя. Можете бути поінформовані про раптові відключення води, світла, газу, про перекриття доріг чи зміни в русі транспорту. Уявіть, що у Львові існує адаптивна система оповіщення, з «меню» якої ви можете обрати лише найважливіші для вас сповіщення. 

Оповіщення про екстремальні погодні явища та про аварійні ситуації уже полегшують життя людям у Познані, Берліні, Празі, Чикаго, але наразі не у Львові. У місті під час одного з червневих буревіїв департамент цивільного захисту отримав штормове попередження «тоді, коли вже падали дерева». А системи, яка б оперативно інформувала про таке мешканців, узагалі не існує. Про аварійні ситуації у місті можна довідатись лише зателефонувавши на «Гарячу лінію» 1580.

Цього літа Львовом пройшло щонайменше три сильні буревії. Під час останнього, 1 серпня, у Стрийському парку сталась трагедія – дерево впало на молоду пару, що сиділа на лавці. Хлопцю було 20 років, дівчині – 18. Вони загинули на місці. У той день Львівський гідрометцентр повідомляв про штормове попередження, попереджав про ІІ рівень небезпеки, згодом повідомлення поширили у ЗМІ. Але чи отримали інформацію львів’яни, чи надають її так, щоб вона справді привертала увагу, а не губилась у стрічці новин місцевих ЗМІ або на сторінках органів влади у соцмережах?

У Львові не використовують жодного із способів оповіщення, який би охоплював усіх мешканців. 

Гучномовці та SMS. Як інформують за кордоном 

Тvoemisto дізналося, що персонально про екстремальні погодні явища повідомляють у Польщі, Чехії, Німеччині. У США також. У деяких штатах перед наближенням буревію вмикають сирени, а зі спеціального авто по гучномовцю роз’яснюють, що робити. Львів’янка Наталія уже кілька років живе в Чикаго. Вона каже, що не одразу звикла до того, як там повідомляють про негоду. Каже, окрім сповіщень на телефон, містом лунають гучні сирени. А за деякий час до бурі вулицями їздять авто із гучномовцем, з яких повідомляють про те, що робити, як вберегтись. 

Читайте також: Бетонні ванни і мох на дахах. Як вберегти місто від потопів

«Приходить СМС – очікується шторм від такої години, ховайтеся, закривайте вікна. Також часом вмикають сирени. Так гучно, здається, ніби кінець світу мав би бути. По телебаченню транслюють попередження, кажуть, що робити», – розповідає вона.

 

Востаннє, каже пані Наталя, сильний буревій у Чикаго був влітку, у червні. Тоді у деяких будинках позривало дахи, у місті повалило дерева. 

«Екстрені повідомлення складно пропустити. Інформують переважно завчасно. Якщо не побачив СМС, то згодом почуєш сирену. А якщо загроза не настільки серйозна, що сирени не вмикають, то, окрім СМС, є ще спеціальні додатки на смартфонах, ними багато людей користуються, вони також повідомляють про важливе», – додає вона. 

Про інші важливі події, що відбуваються у місті і у районі, де живе, жінка довідується із мобільних застосунків Citizen і NewsBreak. 

«Там є і ситуація з коронавірусом, повідомлення про крадіжки авто, аварії, є інформація про зникнення дітей і ще багато важливого. Додаток "читає” геолокацію, тому непотрібних повідомлень не дає», – пояснює вона. 

Схожі SMS-розсилки працюють у Чехії, Німеччині, Польщі. Там інформують переважно про екстремальні погодні явища – спеку, грози, буревій, повінь. Декілька місяців у Кракові і Варшаві жила львів’янка Оксана. Вона розповідає, що їй приходили такі повідомлення і це було корисно. 

«Коли я була у Кракові, то отримала сповіщення про спеку. У повідомленні нагадували, що варто пити багато води, не перебувати на відкритому сонці. Коли була у Варшаві, отримувала сповіщення про грозу, паводок. Це дуже корисно, я могла так скорегувати свої справи, щоб не змокнути, не потрапити у халепу», – каже вона. 

Про ситуацію з громадським транспортом Оксана довідувалась із додатку jakdojade.pl. Він працює по всій країні. Необхідна інформація дублюється на зупинках, є оголошення про зміни, актуальні розклади, схеми руху.

Про єдину систему, мобільний додаток чи програму, яка би інформувала про усі аварійні ситуації у місті, Оксана каже, що не чула. А загалом у Польщі схожа на українську структура відповідальності за управління кризовими ситуаціями, на найнижчому рівні відповідає війт, бурмистр, а на найвищому рівні – прем'єр-міністр. Та підходи різняться. Окрім сирен, за які, як і у нас відповідають міські або повітові центри, там використовують і сучасні методи оповіщення. Сирени можуть спрацювати у разі загрози атаки з повітря, хімічного зараження повітря, зараження води у водопроводі. Тим часом у деяких містах попередження про загрози від міських центрів управління кризовими ситуаціями, як-от у Познані, можна отримувати через SMS. 

Читайте також: Як вберегти місто від потопів. Бетонні ванни і мох на дахах

На рівні воєводств існує вже Регіональна система попереджень, за зміст попередження якої відповідають переважно воєводські центри управління кризовими ситуаціями. Попередження можна отримати через мобільний додаток, телетекст або у важливих випадках титри на каналах суспільного мовника TVP, а також на сайтах воєводських центрів управління кризовими ситуаціями. Зміст повідомлень – метеорологічні, гідрологічні попередження, а також повідомлення про ДТП на дорогах та інші локальні загрози.

На найвищому рівні оповіщенням про загрози займається Урядовий центр безпеки, підпорядкований прем'єр-міністру. У нього є власна система оповіщення про загрози через SMS, яку він може використовувати як на окремих територіях, так і в межах всієї країни. Усі абоненти, що перебувають на охоплених попередженням територіях, отримають СМС. Зміст повідомлень – метеорологічні, гідрологічні попередження, повідомлення про локальні загрози, приміром, теракти. 

У Європі, наприклад, у Німеччині, яка цього року страждала від нищівної повені, є система не лише оповіщення населення про небезпечні стихійні явища, а й система раннього передбачення таких явищ. Утім не усюди вона спрацювала, пише ВВС. Система видала попередження: очікуються дуже серйозні дощі і повені, зверніть увагу. Далі національна влада мала використовувати цю інформацію. Люди на місцях по-різному інтерпретували попередження системи. Десь вжили заходів, а десь люди навіть не знали, що наближається екстремальна негода.

Попередити про атаку

У деяких країнах є спеціальні додатки, які інформують про загрозу ракетних обстрілів чи терактів. Таке працює в Ізраїлі. Через конфлікт із палестинцями прикордонні міста Ізраїлю постійно під загрозою обстрілів. Окрім сповіщення про небезпеку сиренами та зі ЗМІ є спеціальний мобільний додаток, який сповіщає про загрози і вказує на найближче укриття. 

«Ми знаємо, що треба робити: якщо чуємо сирену, в нас є аплікація на телефоні, яка сповіщає за місцем перебування, що є небезпека. І ми просто знаємо, де є ці захищені простори: куди йти і що робити», – каже В’ячеслав Фельдман, співзасновник ГО «Ізраїльські друзі України», – який живе у місті Рішон-ле-Ціон, пише Радіо Свобода.

У Франції у листопаді 2015 року унаслідок терактів померли 129 людей, понад 300 були поранені. Теракти відбулись у шести людних точках Парижа. У 2016 році уряд розробив додаток для мобільних телефонів, який дозволяє сповіщати громадськість у разі терактів. Додаток розсилає попередження абонентам, визначеним за геолокацією, «у випадку підозр щодо нападу».

Як про небезпеку попереджають у Львові 

Кризові ситуації, які виникають у Львові, переважно пов’язані із погодою. Узимку місто потерпало від снігопадів, лютневу негоду міська влада називала надзвичайною ситуацією. Улітку містом пройшлись три сильні буревії, стихія завдала збитків на більш, ніж 20 мільйонів гривень, і забрала два життя.

Передбачити небезпечні погодні явища у Львові складно. У місті працює лише одна метеостанція – в аеропорту, але Львів повністю вона не покриває. Це ускладнює роботу фахівцям, тому синоптики працюють з даними з українських та закордонних метеостанцій. Так формують прогноз на п’ять діб, але якщо є метеозагроза, то за добу про неї стає відомо. Синоптики не можуть достеменно визначити, де саме буде епіцентр стихії, а також за добу невідомо, якого рівня буде небезпека. 

Начальник відділу оперативно-чергової служби ЛОДА Віктор Бунь каже, що повідомлення про один з червневих буревіїв цього року надійшло уже тоді, коли падав дощ. Тоді у Львові повалило більше тисячі дерев, зірвало сотні дахів, збитки у місті оцінили у понад 20 мільйонів гривень. 

Здебільшого, повідомлення про небезпечні погодні явища від Львівського регіонального гідрометцентру до департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА надходить за декілька годин до початку негоди. За 20 хвилин, кажуть у ЛОДА, його отримують очільник області, міста, голови райадміністрацій. Посадовці передають його відповідальним підрозділам, вони мають сповістити комунальні служби міста. Населення переважно інформують через ЗМІ. У разі серйозної небезпеки, що загрожує життю людей очільник області може вирішити увімкнути сирени. Але це має бути щось вкрай загрозливе – паводок, хімічна небезпека, масштабна пожежа, аварія на підприємстві.   

«Є система автоматичного дозвону на номери посадовців. Вони отримують голосове повідомлення про небезпеку і приймають рішення», – пояснюють у ЛОДА. 

І рятувальники, і деякі посадовці департаменту цивільного захисту ЛОДА визнають, що для сповіщення населення значно ефективніше було б використовувати SMS-повідомлення. Один з операторів мобільного зв’язку декілька років тому пропонував міській владі організувати сповіщення містян про небезпечні погодні явища, а також про аварійні ситуації, але співпрацю так і не налагодили. Навіть попри те, що послуги пропонували не на комерційній основі. 

Нині одне повідомлення коштує в середньому 10-15 копійок. На Львів, який має понад 700 тисяч населення, одна масова розсилка коштувала б трохи більше, ніж 70 тисяч гривень. За сім місяців цього року у Львові оголошували 168 штормових попереджень. Тому, якщо повідомлять про всі штормові попередження, сума вийде чимала. 

Читайте також: Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація

Тим часом, оператори мобільного зв'язку кажуть, що це технічно можливо, зовсім нескладно, але переважно за це хтось має платити. Оператори мають можливість розсилати повідомлення своїм абонентам за геолокацією. Якщо у якомусь районі виникає небезпечна ситуація, люди там могли б отримати сповіщення про те, що відбувається і як діяти. Щодо сповіщення про небезпечні погодні явища, у lifecell кажуть, що ні мерія Львова, ні обласна адміністрації останнім часом переговорів з ними не вели.

«У 2020 році у межах боротьби з Covid-19 оператор робив СМС-розсилку від імені МОЗ та МЗС. Нашим абонентам розіслали понад 8 мільйонів інформаційних повідомлень. Аналогічні ініціативи реалізовували у співпраці з деякими міськими адміністраціями», – зазначають у пресслужбі lifecell.

Віктор Гальчинський колись був речником компанії «Київстар» у Львові. Він каже, що відповідно до постанови Кабміну, яка має регулювати оповіщення, йдеться, що мобільні оператори свої послуги надають на договірній основі. Але місцева влада може це змінити, звернувшись до Національної комісії, що здійснює регулювання у галузі зв'язку. 

З мобільними операторами працює поліція. Вони надсилають повідомлення людям, які перебувають неподалік від ймовірного місця зникнення дитини. Це працює і на Львівщині, кажуть у Нацполіції області. 

Начальник управління оперативно-чергової служби оповіщення та зв‘язку департаменту з питань цивільного захисту населення Львівської ОДА Микола Сень каже, що ефективнішими, ніж SMS, були б push-сповіщення. 

«Ефективнішим було б push-повідомлення, які проходять через службові канали телефонів. Повідомлення помітні, допоки не вимкнеш. Щоб таке налагодити, має бути робота держави. Є меморандум між ДСНС і найбільшими мобільними операторами, коли це втілиться в життя, то система оповіщення може запрацювати ефективніше», – каже він. 

Про що гудуть сирени

Сирени у Львові переважно звучать за планом – кожні чотири місяці. Їх вмикають для перевірки, щоби з’ясувати, що і де потрібно відремонтувати. Щоразу несправними виявляються 5-6%. Загалом у місті є трохи менше двох сотень сирен. Майже половина – старого зразка. Найстарша з 30-тих років минулого століття розташована поблизу площі Петрушевича. Зараз системи оновлюють, встановлюють такі, які не лише гудуть – передають сигнал «Увага усім», а й мають можливість транслювати голосові повідомлення, роз’яснення. 

«Є обласна програма модернізації застарілої системи оповіщення. На цей рік виділили близько 2 мільйонів гривень. Розподілили їх на 12 територіальних громад. В середньому одна сучасна система коштує близько 80 тисяч гривень», – розповідає начальник відділу зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА Олег Хомич.

Він додає, що сигнал сирен не чутно у цілому місті. Щонайбільше сирени покривають 70% території. Запускають їх через загальнодержавну систему оповіщення. Переважно це стосується військових загроз, катаклізмів, терактів, а можуть через місцеву систему. 

«Також рішення про запуск сирен приймає голова Львівської державної обласної адміністрації. Причини можуть бути різні, будь-що, що несе загрозу життю людей. Повені, землетруси, паводки, аварії на підприємствах, аварії на залізниці, які мають хімічну загрозу», – каже Олег Хомич.  

Коли лунає сирена, потрібно вмикати телевізор, місцеві ЗМІ чи місцеву радіостанцію, або ж телефонувати 0800600491, там роз’яснять, яка саме небезпека та що потрібно робити.

Востаннє про небезпеку у Львові повідомляли із гучномовців. Весною 2020 року містом курсували автомобілі, з яких транслювали повідомлення про загрозу коронавірусу, усім радили залишатись вдома. А у травні цього року, на хімічному заводі, що на вулиці Рахівській, 16 у Львові, спрацювала сирена. Тоді тривога була хибною, спрацювала через несправність блоку керування. 

ЗМІ і соцмережі - це не оповіщення, а інформування

Довідатися про небезпечні ситуації, які виникають у Львові, можна зі ЗМІ та соцмереж, але переважно тоді, коли вони вже відбулись. Також через соцмережі намагаються інформувати людей більшість міських служб, а ще рятувальники, поліція, гідрометцентр. Такі повідомлення не отримують люди без смартфонів. 

Активно з соцмережами працює «Гаряча лінія міста», утім її основна функція – відповідати на запити львів’ян. 

Директорка департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради Валентина Бартошик пояснює, що гаряча лінія – це кол-центр, якщо у когось є потреба отримати інформацію про аварії, відключення, перекриття, зміни у русі громадського транспорту, то він телефонує 1580. «Гаряча лінія» має свій портал, телеграм-канал, сторінку у Фейсбуці. Є сайт Львівської міської ради, там також інформують про справи в місті.  

Тож, окрім сирен, які повідомляють про вкрай серйозні ситуації, як-от атаку з повітря, землетрус, повінь, хімічну небезпеку, у Львові немає інших способів оповіщення. Є ЗМІ і соцмережі – але це радше про інформування.

Кліматичний офіс і SMS 

У Львові пропонують створити кліматичний офіс. Еколог, голова ГО «Плато» Микола Рябика зареєстрував петицію про те, що Львову потрібен план протидії негоді, вона набрала необхідних 500 голосів, її розглядатимуть депутати міської ради. Йдеться про дослідження кліматичних змін у місті (цю тему детальніше ми досліджували у матеріалі «Бетонні ванни і мох на дахах. Як вберегти місто від потопів»), напрацювання різних «сценаріїв» розвитку екологічного становища, і пропозиції рішень. Також у петиції йдеться, що Львову потрібен кліматичний офіс – структура, яка займатиметься втіленням проєктів, пов’язаних зі змінами клімату, працюватиме задля інформування містян про екстремальні погодні явища. Цей офіс мав би також налагодити співпрацю з мобільними операторами. 

«Можливо, нам вдасться щось змінити на місцевому рівні», – сподівається Микола Рябика.

Підтримує ініціативу громадських активістів і депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. Він пояснює, що по факту, нині за інформування населення про екстремальні погодні явища, ніхто не відповідає. Тому важливо створити новий департамент, управління чи навіть ЛКП, яке цим займатиметься.

«Я звертався до міського голови із запитом про співпрацю з мобільними операторами, аби ті через SMS передавали штормові попередження. Я розумію, що може грошей не вистачає, але якби були зацікавлені, то знайшли б вигідні умови співпраці. І, зрештою, це – важливо, влітку під час негоди у Львові сталась трагедія», – говорить він.

Львівська міська рада мала досвід сповіщення містян з допомогою SMS під час суворого карантину через коронавірус торік. У повідомленнях було посилання на сайт Львівської міської ради, Фейсбук-сторінку мера, сторінки у соцмережах міської ради, які інформували про коронавірус і скеровували на чат-бота. 

Львів’яни активно обговорювали ініціативу у соцмережах, дехто обурювався, що такі повідомлення неефективні, бо є чимало людей, які користуються кнопковими телефонами.

Для тих, хто користується смартфоном, ефективними були б мобільні додатки, які б інформували про кризові ситуації чи про важливі справи у місті – перекриття доріг, аварії, вимкнення води, світла, крадіжки. 

Тетяна Єзерська R&D product owner у SoftServe каже, що основна складність у втіленні такого – отримання оперативної і достовірної інформації з офіційних джерел. Офіційні структури, які володіють інформацією, мають надавати її максимально оперативно, щоби до людей вона надходить за 15-20 хвилин. 

«Додаток – засіб. Він сам не може знайти небезпеку, він може лише повідомити. Тому має бути інформація від державних служб про те, що відбувається. Додаток може бути корисний тим, що людина може дати доступ до локації. Коли додаток розуміє, що вона десь близько до місця, де є якась небезпека, то він сповіщатиме. Складність створення в тому, щоби об’єднати кілька служб, які дають достовірну інформацію оперативно», – каже вона. 

Світ вдосконалює системи оповіщення про лихо, працюючи на найвищих рівнях державного управління та на місцях, співпрацюючи із мобільними операторами та іншими фахівцями, зокрема й у галузі ІТ. Тим часом в Україні підходи не змінюються – у нас є сирени. Міська влада запевняє, що на місцевом рівні нічого ефективного у цій галузі зробити не може. І навіть те, що ми сім років у війні, не стимулювало жодних рішень.

Читайте також: Уряд розробить план ліквідації наслідків негоди у Західній Україні

Теоретично місто може сповіщати про негативні погодні явища, оперативно передаючи попередження, які отримує від гідрометцентру. Також теоретично місто може напрацьовувати інші засоби, якими сповіщатиме про комунальні проблеми, перекриття доріг, аварії, відімкнення води, газу, світла – розробити додаток, який, отримуючи інформацію зі всіх комунальних структур, сповіщатиме її мешканцям, зважаючи на їх геолокацію та пріоритети. Утім, складається враження, що для міської влади це питання не є пріоритетним. Принаймні наразі.

Вікторія Савіцька

Дмитро Борисов

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.